Як показує досвід ТОВ «Агрокрай» (Хмельницька обл.), що переходить на органічне землеробство, з економічного боку біотехнологія вигідніша, ніж традиційна (із застосуванням хімічних препаратів, вартість яких постійно зростає). Також за два роки в господарстві суттєво зменшили використання міндобрив: на озимій пшениці торік вносили на 30% менше, цього року – на 50%.
Таким досвідом поділився головний агроном сільгосппідприємства Василь Косюк у журналі The Ukrainian Farmer.
«Основна мета застосування біологічних препаратів – зробити ґрунт і рослину здоровими й таким чином підвищити їхню опірність шкідливому впливу довкілля. Тривалий час застосовуючи велику кількість хімічних препаратів, вносячи мінеральні добрива, ми тим самим знищуємо ґрунтову біоту і зменшуємо стійкість рослин до біотичних й абіотичних чинників. Тепер ми намагаємося повернути ґрунту його природну родючість, відновити ґрунтову біоту, щоб знову зробити рослину здоровою, аби вона сама себе могла захистити», – зазначив фахівець.
За його словами, роботу біопрепаратів одразу може бути не видно, як порівняти з хімічними. Проте їхня дія має накопичувальний ефект, з ними треба працювати постійно.
Після трьох років застосування біопрепаратів уже тепер бачать певний результат: заселення ґрунту черв’яками, які сприяють його аерації та перероблянню органічних решток.
«Навіть запах ґрунту змінився – нагадує колишній, коли землеробство не було таким інтенсивним. Перевага біологічного методу ще й у тому, що після кількох років використання кількість біопрепаратів можна зменшувати й навіть зовсім припинити внесення – мірою накопичення біоти, яка пригнічуватиме діяльність шкідливих мікроорганізмів», – додав Василь Косюк.
При переході на біологічну технологію роботу слід починати з деструктора, поліпшувача ґрунту, і сидерації, адже здоровий ґрунт – це основа. А препарати, що працюють по вегетативній масі, тільки підсилюють роботу ґрунтової біоти.
Одразу повністю переходити на біологічні препарати, за його словами, також не варто: цей процес має бути поступовим, із використанням хімічних препаратів, краще, звісно, оригінальних, які справді добре працюють.
«На мою думку, є простіші культури, яким легше перейти на біологічну схему, і ті, які потребують більшого мінерального живлення, мають більший коефіцієнт винесення елементів живлення з ґрунту – для них потрібен довший перехідний період. Ідеться про кукурудзу, цукровий буряк, яким перші роки треба давати ці елементи живлення з міндобривами», – зазначив Василь Косюк.
Наразі в господарстві ще протягом року випробуватимуть біотехнології на кукурудзі, маку олійному та квасолі, удвічі збільшивши площу під кожною культурою та додавши локації, щоб перевірити схему на різних типах ґрунтів.
Озиму пшеницю чорнозерних сортів повністю обробляють біопрепаратами. Окрім того, закладають досліди на сої – ця культура, можливо, як жодна інша, «співпрацює» з мікроорганізмами. Тож у ТОВ «Агрокрай» сподіваються невдовзі повністю перейти на біологічну технологію.
Робота з біопрепаратами передбачає обов’язкове застосування сидератів.
Схема така: після збирання попередника, наприклад, озимої пшениці, вносять деструктор стерні й одразу висівають сидерат, який восени загортають у ґрунт, – тоді попередньо внесені бактерії починають працювати.
«Навесні у фазу Т1 на пшениці вносимо біологічні препарати в баковій суміші – Споразин, БіоСтимІкс, продукти метаболізму Віолар та Аверком. Цього року додали до бакової суміші ще й препарат проти вилягання Регоплант. До речі, Регоплант випробовуватимемо цього року на всіх культурах, адже він має регулювальну та біозахисну дію. На жаль, поки що не можемо забрати зі схеми гербіцидну обробку посівів, але намагаємося це робити, змінюючи систему обробітку ґрунту – повністю усуваємо оранку, яка шкідлива і для ґрунту, і для біопрепаратів, – натомість застосовуємо поверхневий обробіток до 5 см. Таким чином намагаємося очистити поля від бур’янів, щоб надалі зовсім відмовитися від гербіцидів», – пояснив головний ароном сільгосппідприємства Василь Косюк.
За його словами, дуже великий вплив на ефективність біопрепаратів має погода. Але слід пам’ятати: збудник хвороб є завжди – у ґрунті чи на рослинних рештках. Щоб він почав прогресувати на рослині, йому потрібно сприятливе середовище – волога прохолодна погода, чимало азотних добрив тощо.
Тоді головне – вчасно внести хімічний препарат, щоб запобігти розвитку хвороби. А коли постійно працювати з біологією, рослина вже захищена на будь-якому етапі розвитку. «Наприклад, раніше нам дуже дошкуляв пероноспороз на маку та квасолі, але біопрепарати в рази зменшили прояви хвороби», – зазначив Василь Косюк.
Автор – Анжела Гаврилюк.
Стаття опублікована в журналі The Ukrainian Farmer, квітень 2024 року.
Джерело: AgroTimes