Застосування препаратів, які підвищують ефективність поглинання міндобрив й активізують продуктивність фотосинтезу, зменшує витрати на виробництво кукурудзи.
Беззаперечним лідером серед основних польових культур, що культивують в Україні, за потенціалом продуктивності й прибутковості є кукурудза. Протягом останніх років посівні площі її суттєво зросли: якщо 2000 року під посівами цієї культури було 1,3 млн гектарів, то станом на 2021 рік — 5,5 млн, поступаючись тільки посівам пшениці. Особливим став тільки минулий 2022 рік — і не лише через воєнну агресію північного сусіда, а й унаслідок розбалансованості опадів, які змістилися на другу половину вегетації та значно подовжили час скидання вологи кукурудзою. Своєю чергою, це спровокувало поширення хвороб і потребу в доведенні зерна до стандарту досушуванням. Якщо додати сюди ще й подорожчання добрив і пального, падіння гривні, проблеми з логістикою, то очевидним стає питання перегляду загальної стратегії вирощування такої привабливої культури, якою була кукурудза ще пару років тому.
Аналізуючи статистичні дані за останні роки, бачимо коливання середньої врожайності кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах України в межах 6–8 т/га, хоча потенційна продуктивність цієї культури значно вища. Рекордсменом за врожайністю кукурудзи з незрошуваних плантацій став фермер із Північної Кароліни (США) Рассел Хендрік, Його кукурудза, вирощена за системою no-till, побила світовий рекорд двадцятирічної давності. Вона подолала «магічну» межу в 30 т/га, а рекорд урожайності 2022 року було зафіксовано на рівні 30,9 т/га.
В Україні за умов застосування сучасних технологій і високопродуктивних гібридів урожайність зерна кукурудзи може стабільно сягати 10–12 т/га, що є пристойним результатом за умов розв’язання питання оптимізації витрат.
Які недорогі інструменти є в наявності в аграрія, що дадуть змогу зменшити витрати та без зниження продуктивності отримати задовільні фінансові результати? Насамперед це всі складові, що підвищують ефективність поглинання мінеральних добрив й активізують продуктивність фотосинтезу — безплатного й дорогоцінного джерела енергії, яке, перетворюючись у рослинах на цукри та вуглеводи, живить мікробіоту ґрунту, формуючи додатковий потенціал доступності основних елементів живлення.
Польові дослідження
Цікаві результати отримав кандидат с.-г. наук Руслан Василенко в Інституті зрошувального землеробства НААН України протягом 2016–2018 рр. Під час дослідження висівали культури на фоні мінерального добрива N90 у вигляді аміачної селітри з унесенням у передпосівну культивацію. З рістстимуляційних препаратів застосовували Регоплант (нормою обробки насіння 250 мл/т та по вегетації дві обробки по 50 мл/га) у фазу 3–5 і 8–10 листків. А також листкове добриво Плантафол 30 (2 кг/га) у фазу 3–5 листків і Плантафол 10 (2 кг/га) у фазу 8–10 листків. За вегетаційний період було проведено сім поливів по 3200 м. дощувальною машиною ДДА100МА.
За показниками зернової продуктивності найурожайнішим був гібрид Арабат — 9,1–12,5 т/га (табл. 1). До того ж гібрид Чонгар поступався врожайністю на 6–16%. У результаті досліджень виявлено позитивну дію застосування біологічно-активних препаратів на основні показники структури врожаю зерна кукурудзи (табл. 2).
Отже, проведені дослідження показали, що за умов застосування препарату Регоплант вага зерна з качана збільшувалась у гібрида Чонгар на 24,2% і гібрида Арабат — на 19,4%, як порівняти з контролем. А за дії Плантафолу — відповідно на 13,1 й 14,0%. За результатами досліджень найбільшу врожайність зерна 12,9 т/га на зрошуваних землях мав гібрид Арабат із застосуванням біостимулятора Регоплант. Зазначено, що з обробкою рослин кукурудзи по вегетації препаратом Регоплант збільшується урожайність зерна до 32%, а застосування Плантафолу по вегетації рослин — до 28% проти контролю.
Таким чином, застосування біологічно активних речовин сприяє отриманню додаткового врожаю кукурудзи та значно підвищує прибутковість її вирощування. А якщо зауважити, що витрати Регопланту не перевищують 220–250 грн на 1 га, то економіка відразу починає грати яскравими кольорами.
Автор – АНДРІЙ ЛИТОВЧЕНКО, канд. екон. наук, директор ДП «МНТЦ “Агробіотех”» НАН та МОН України.
Стаття опублікована в журналі The Ukrainian Farmer, січень 2023 року.